ВІД ЗНАННЄВОЇ ПАРАДИГМИ ДО КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ОСВІТИ

О.О. ГУЛА,

керівник кафедри природничо-математичних дисциплін,

учитель біології

«У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що нездатні…» Ці слова видатного українського педагога і письменника В.О. Сухомлинського лягли в основу роботи кафедри природничо-математичних дисциплін з метою реалізації ліцейного компонента на формувально-впроваджувальному етапі дослідно-експерементальної роботи. Тема роботи кафедри «Розробка та впровадження інноваційної освітньої програми предметів природничо-математичного циклу в умовах компетентнісної ліцейної освіти».

Сьогодні можна говорити про кризу знаннєвої парадигми, яка обумовлена декількома причинами. Перша з них пов’язана зі змінами самого феномену знання і його співвідношення із суспільною практикою: добування інформації стає пріоритетною сферою професійної діяльності людини, темпи оновлення знань застарівають швидше ніж ми думаємо. У цих умовах, як не парадоксально, навчання, побудоване на засвоєнні знань, втрачає сенс. Інша причина кризи знаннєвої парадигми бачиться в тому, що відпадає необхідність перевантажувати пам´ ять дитини істинами «про запас», бо існують сховища інформації іншої природи. Треба тільки навчити учнів правильно користуватися ними і вміти застосовувати знання і інформацію.

Зміна парадигми сучасної освіти зі знаннєвої на компетентнісну вимагає оволодіння раціональними прийомами розумової діяльності, формування інтелектуальних умінь, що можливо за умов, якщо до змісту інтелектуального сприйняття увійдуть проблеми і задачі практичного характеру, які потребують самостійного мислення з боку учнів. Все це можна здійснити у процесі застосування активних форм і методів навчання. Перед учителем постають нові задачі, реалізувати які він може лише використовуючи новітні технології та методи навчання.

Учні з точки зору психологів діляться на лівопівкульних і правопівкульних. У одних розвинена природна здатність до логічного мислення і точних математичних дій, у інших − просторова уява, творче сприйняття інформації через певні образи. Задача вчителя створити на уроках умови для комфортного навчання всіх учнів. Саме симбіоз точних і природничих наук дозволяє добитися реалізації принципу всебічного розвитку учнів, якщо вчителі будуть рухатись в одному напрямку шляхом інтегрованого навчання.

Протягом навчального року вчителі кафедри природничо-математичних дисциплін працювали над такими темами самоосвіти:

Тихонова М.Й. – «Формування основ економічних знань на уроках математики в період інтеграції країни в Євроспільноту».
Пекач К.А. – «Навчання учнів різноманітним методам розв’язання задач».
Яструб Л.О. – «Розробка календарного й тематичного планування з фізики на основі компетентісного підходу».
Кравець О.С. – «Активні форми роботи на уроках хімії».
Гула О.О. – « Розвиток компетентностей учнів на уроках біології шляхом використання проблемних питань для мотивації навчання».
Чванько Л.В. – «Теоретико-методологічні засади модернізації процесу навчання біології в 7 класі. Формування ключових компетенцій учнів шляхом використання методики розвитку критичного мислення».
Федорина О.В. – «Проектна діяльність учнів на уроках географії та економіки та її вплив на розвиток світогляду молоді і здатності учнів до самоаналізу».

Реалізуючи формувально-впроваджувальний етап дослідно- експериментальної роботи, вчителі кафедри природничо–математичних дисциплін протягом 2017 - 2018 н. р. працювали над створенням нових навчальних програм, навчально-методичних комплексів, технологічних карт уроків і тем, інформаційних паспортів тем, програм спецкурсів, розробкою практичного застосування знань з предметів через лабораторні, практичні роботи, тематичне різнорівневе оцінювання. Головна мета навчання полягає в розвитку особистості, становленні наукового світогляду й відповідного стилю мислення, формуванні предметної, науково-природничої та ключових компетентностей (уміння вчитися, математична, соціальна, громадська, загальнокультурна, наукова, здоров´язбережувальна компетентності) учнів засобами природничо-математичного циклу навчальних предметів. Такі предмети, як фізика, математика, біологія, екологія, географія, економіка, хімія роблять великий внесок у формування всіх без винятку компетентностей, зокрема, науково-природничої.

Становлення наукового світогляду й відповідного стилю мислення учнів, як основи формування активної життєвої позиції в демократичному суспільстві, орієнтованої на загальнолюдські цінності, реалізується на уроках екології, біології, фізики, хімії. Фізика у комплексі з іншими предметами природничо-математичного циклу робить свій внесок у формування ключових компетентностей. Л.О. Яструб – вчитель фізики працює над методичною проблемою «Зміст процесу вивчення фізики через застосування компетентнісного підходу на уроках». Вона підготувала авторську програму з фізики для 7-го класу. Програма передбачає не тільки теоретичну, а й практичну експериментальну частину. Також Л.О. Яструб розробила експериментальне календарно-тематичне планування з фізики на основі компетентнісного підходу.

Розвиток експериментальних умінь й дослідницьких навичок, уміння описувати й оцінювати результати спостережень, планувати і проводити досліди та експериментальні дослідження, робити узагальнення й висновки здійснюється на уроках біології, фізики, хімії. Вчитель біології О.О. Гула розробила лабораторні роботи до спецкурсу «Анатомія і фізіологія тварин» для учнів 10 – 11-х класів, які містять не тільки елементи експерименту, а й дозволяють закріпити теоретичні знання з теми в ході виконання тестових завдань до кожної теми. Спецкурс також розвиває в учнів уміння порівнювати, мотивує їх до вивчення предмета, допомагає підготовці до ЗНО та предметних олімпіад.

Спонукати учнів критично мислити, застосовувати набуті знання, здійснювати вимірювання, розвивати логічне мислення і вміння прогнозувати – завдання всіх учителів-предметників, але особливо − математиків, фізиків, хіміків, біологів. М.Й. Тихонова – вчитель математики розробила спецкурс для учнів 10 – 11-х класів «Від науки до практики». Заняття курсу покликані допомогти учневі усвідомити ступінь його інтересу до предмета та оцінити можливості оволодіння ним, аби він зміг зробити свідомий вибір на користь подальшого поглибленого вивчення математики.

Важливим принципом інноваційного розвитку будь-якої освітньої системи є принципи випереджального розвитку та відкритості. Саме вони забезпечують її відмінності та особливості розвитку в сучасних умовах, надають можливості адекватно реагувати на вимоги суспільства. Тобто, принцип випереджального розвитку орієнтується не на теперішнє, а на майбутнє.

З принципом випереджального розвитку тісно пов’язаний принцип відкритості, сутність якого полягає у призначенні навчання і виховання як саморозвитку індивіда. Для здійснення цього принципу необхідна нормативна відкритість, коли вибір завдань навчання і діяльності (профілів) є прерогативою учнів. Профільне навчання і спецкурси дають можливість учню зробити цей вибір.

Реалізація принципу особистісного цілепокладання має здійснюватися через індивідуальні і групові форми роботи з учнями: тренінги особистісного розвитку, зустрічі з публічними людьми, які досягли успіхів у професійній діяльності; екскурсії до вищих навчальних закладів тощо. Ці заходи сприяють усвідомленню учнями необхідності особистісного розвитку, потреби у формуванні мети свого життя, в постійному навчанні та самовдосконаленні, що забезпечує мотивацію учнів до навчання. Вчитель біології Л.В. Чванько в своїй педагогічній діяльності багато уваги приділяє реалізації саме цього принципу – це пошук, впровадження інтелектуальних засобів, форм та методів навчання, спрямованих на формування творчого креативного мислення. Протягом 2016 − 2017 навчального року були проведені такі заходи:

Проект «Школа здорового життя» , який має на меті популяризацію здорового способу життя та профілактику негативних явищ у молодіжному середовищі;

Інформаційно-просвітницькі лекції-тренінги для учнів 7−10-х класів на базі молодіжної організації Teenergizer;
Створення відеоролика соціальної реклами «СНІД – це не вирок!» з метою надання можливості талановитим учням з активною громадянською позицією висловити своє ставлення до соціальної проблеми;

Участь у Всесвітній науково-популярній кампанії, яка покликана привернути увагу суспільства до досліджень у галузі нейронаук і вивчення мозку, – Brain Awareness Week (BAW);
Лекція-дискусія з Віктором Ляшко − головою ГО «Інфекційний контроль в Україні»;
Участь у Національному флеш-мобі «Антибіотик за рецептом»;
Участь у Міжнародній природознавчій грі «Геліантус»;
Екскурсії до Київського зоологічного парку та океанаріума.

Процес інноваційного розвитку ліцею передбачає особистісно зорієнтований тип навчання, формування в учнів свідомої участі в освітньому процесі. Продуктивність навчання – це головний орієнтир процесу навчання, особистісне зростання учня, яке розкривається через продукти учнівської діяльності у ліцеї (уроки, проекти, самостійна робота вдома). Прикладом реалізації на практиці даного інноваційного розвитку є участь учнів ліцею у секціях МАН. Артур Толокнєєв − учень 11-го класу посів 2-ге місце на Всеукраїнському етапі захисту робіт МАН з біології та фізики (вчителі кафедри: О.О. Гула, М.Й. Тихонова). Ще одним прикладом реалізації принципу особистісного цілепокладання є створення «Інформаційних паспортів тем» та «Технологічних карт тем». О.О. Гула систематизувала знання з теми «Спадковість організмів» − 11-й клас і підготувала інформаційний паспорт з даної теми, який є допомогою вчителю і найголовніше – учню, бо реалізує принцип вибору завдань, тем проектів, доповідей, джерел вивчення теми «Генетика», допомагає у засвоєнні нових наукових термінів, мотивує до вивчення предмета і активної участі у процесі навчання.

Реально існують «дві освіти»: перша представлена в програмах, які підлягають обов’язковому засвоєнню і контролю, друга – «прихована освіта» − є свого роду вторинним продуктом освітнього процесу. Обидва освітні напрямки реалізують у своїй роботі творчі вчителі-експериментатори. Сюди, по суті, можна адресувати результати роботи вчителів, що сприяють формуванню компетентності, особистісного досвіду.

Логічним підсумком роботи вчителів кафедри є підготовка до друку матеріалу вчителями-експериментаторами:

О.О. Гула – «Розробка лабораторних і практичних робіт до спецкурсу «Порівняльна анатомія і фізіологія тварин. 10 − 11-ті класи».
Авторський зміст навчального матеріалу до тем спецкурсу «Порівняльна анатомія і фізіологія тварин».
Авторська розробка планів конспектів уроків для блоку з теми №2 «Система забезпечення ресурсами».
Л.В. Яструб – « Авторська навчальна програма з фізики для 7-го класу».
М.Й. Тихонова – Спецкурс для учнів математичного профілю навчання «Від науки до практики».

Підсумовуючи роботу вчителів кафедри, хочеться згадати слова психолога Д. Граніна про звичайну людину, яка стала досконалістю. Вона зробила себе, а для цього створила систему самовдосконалення. Достатньо методично, розумно, упродовж років застосовувати систему – і це дасть більше ніж талант. Здібності за її допомогою ніби помножаться. Впровадження в навчальний процес компетентнісного підходу і є тою системою, яка вдосконалює процес навчання на кафедрі природничо математичних дисциплін, мотивує учнів до набуття знань, вчить застосовувати знання для виконання різних завдань.