В.В. СЛЮСАРЕНКО, 

керівник кафедри суспільно-гуманітарного циклу, 

вчитель української мови та літератури

ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО – СЬОГОДНІ

                                                                                          «Навчання без міркування – даремне,

    міркування без навчання – небезпечне»
Конфуцій

Учителі кафедри суспільно-гуманітарного циклу – це творчі люди, інтелектуали, професіонали, котрі усвідомили, що сучасна школа потребує глобальних змін. 

 Передумови успішної освіти (за доповіддю Жака Делора «Освіта: прихований скарб»):

• навчитися пізнавати;

• навчитися виконувати;

• навчитися жити разом;

• навчитися жити.

А це здебільшого залежить не від кількості отриманих знань, а від здатності встановити й реалізувати зв’язок між «знанням — умінням» і ситуацією, що відповідає розумінню сучасних завдань освіти. Компетенції – це завдання, поставлені перед дитиною, а компетентності — результати.

Компетентнісний підхід протистоїть:

• традиційному предметному навчанню, в основі якого — ідея трансляції та засвоєння знань (інформації);

• селективній, дворівневій (знає — не знає) системі оцінювання;

• примусовим формам організації навчальних занять (як у конвеєрному способі організації праці);

• вертикальній, ієрархічно організованій системі адміністративного керування.

Учителі кафедри суспільно-гуманітарного циклу прагнуть позбутися енциклопедичності змісту шкільного навчання, щоб формувати в школярів передовсім ті знання, які є необхідними для використання під час виконання практичних, ситуативних, особистісно орієнтованих комунікативних завдань.

Структура кафедри

суспільно - гуманітарного циклу

Н.М. Лобанова (учитель української мови та літератури, учитель-екпериментатор)  працює над темою  «Метод 6-ти капелюхів. Латеральне мислення де Боно — методи та завдання». Латеральне мислення полягає в тому, щоб мислити нестандартно, в обхід логіки, хоча вона й не відмітається, але відіграє другорядну роль. Розвинути його можна, якщо виконувати спеціальні вправи, розв’язувати задачі, шукати нешаблонний вихід з глухого кута.

Для того, щоб мислити нестандартно й втілювати в життя щось нове, необхідно знати, як можна прийти до нової ідеї шляхом відмови від старих шаблонів. Нешаблонне мислення можна назвати глобальною інтуїцією, раптовим власним натхненням або аутогенним станом людини. Однак латеральне мислення – це не хаос у свідомості. Людина може керувати ним.

Ідеться про спосіб пошуку розв’язання проблем за допомогою незвичайних методів, ігнорованих логікою. Автором цього поняття є лікар з Британії Едвард де Боно, і сьогодні його праці беруть за основу авторитетні експерти у сфері менеджменту та креативності. Він стверджує, що при логічному мисленні розумом керує логіка, тоді як у процесі креативного пізнання її роль другорядна. Латеральний тип мислення, або бічний, знаходить ідею, а логіка її розвиває. 

В. Є. Дзюбко (учитель зарубіжної літератури, учитель-експериментатор) працює над темою «Формування комунікативної компетентності в процесі вивчення зарубіжної літератури». Мета таких уроків – навчити приймати рішення та робити правильний вибір; відчувати себе членом колективу; виробити необхідність та вміння співпрацювати з іншими людьми; працювати якісно, проявляти ініціативу; навчити працювати з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук.

В. В. Слюсаренко (учитель української мови та літератури) працює над темою «Впровадження кейс-технологій на уроках української літератури».   Цей метод ґрунтується на концепції розвитку розумових здібностей учнів і спрямований на розвиток творчого мислення. Він сприяє успішній реалізації низки освітньо-виховних цілей: набуття невідомої раніше інформації, розвиток компетентностей та здатності працювати з літературою, удосконалення вмінь спілкуватися, розвиток творчих здібностей.

Використання методики СASE створює умови для максимального залучення до роботи всього класу. Кожному учневі пропонується диференційоване завдання, здійснюється індивідуальний підхід, проводиться робота з обдарованою молоддю.

  Мета кейс-технологій — навчити учнів:

• шукати інформацію, необхідну для вирішення ситуаційного завдання;      

•  аналізувати інформацію самостійно та у складі групи;

•  шукати інформацію, необхідну для вирішення певного завдання;

• виявляти ключові проблеми запропонованого завдання;

• шукати альтернативні шляхи вирішення певного завдання та оцінювати їх;

• обирати оптимальне рішення та планувати програму дій.

             Крім цього, застосовуючи кейс-технології, можна сформувати такі соціальні компетентності:

• комунікативні навички;

• презентаційні уміння;

• інтерактивні уміння, що дають змогу ефективно взаємодіяти й ухвалювати колективні рішення;

• експертні уміння та навички;

• уміння самостійно знаходити та опрацьовувати різноманітну інформацію.

Н.І. Музиченко (учитель української мови та літератури), аспірантка НПУ ім. Гоголя, автор 12-ти наукових публікацій ВАК, у тому числі двох у закордонних виданнях; пройшла навчання за програмами «Основи тьюторства» (2015р.) та «Intel» — навчання для майбутнього» з використанням інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні української мови та літератури;  переможець конкурсу «Учитель року – 2015» у номінації «Українська мова та література» у м. Бровари, лауреат обласного конкурсу; переможець конкурсу «Учитель року – 2018» (Печерський район м. Києва) у номінації «Українська мова та література»; дослідниця історії Броварщини, працює над темою «Формування національно свідомої особистості на уроках української мови та літератури».

Головне завдання як учителя — сформувати в учнів усвідомлення важливості вивчення рідної мови, літератури й культури. Це відбувається шляхом:

• набуття знань про функціонально-стилістичну систему української мови;

• засвоєння норм мовленнєвої поведінки в різних сферах;

• розвиток умінь і навичок переконливо викладати свої думки, дискутувати, вести діалог, дотримуючись правил мовленнєвого етикету;

• формування навичок роботи з різними видами текстів, стилів;

• виховання потреби самоосвіти з метою постійного вдосконалення особистої мовленнєвої діяльності. 

Без сумніву, найкращим матеріалом для вивчення всього багатства зображальних і виражальних засобів рідного слова є твори українських письменників. Готуючись до уроку, добирає твори, пройняті любов’ю до рідного краю, землі, природи, повагою до історії українського народу. Дібраний таким чином дидактичний матеріал дає змогу ознайомити учнів з нашою історією, з особливостями традиційного українського побуту, відносинами в родині, шанобливим ставленням до праці, до жінки-матері, з народною медициною, міфологією тощо.

Дібрані тексти майстрів слова формують в учнів культуру мовленнєвої поведінки. Діти усвідомлюють, що українській мові не властиво лайливі слова, вона мелодійна й лексично багата. Так, щоб досягти мети формування національно свідомої, духовно і мовно багатої особистості, необхідно виховати в учнів шанобливе ставлення до мови й літератури рідного народу. Українській мові як рідній і державній відводиться найважливіша роль у формуванні особистості учня. Адже саме СЛОВО й творчість письменників відображають історію, характер народу, його психологічний стан у певні періоди історії, звичаї,  побут, схильності, що є проявами його ментальності. Тому основну увагу на уроках рідної мови та літератури приділяє роботі з текстами.

Т.Р. Могилко (учитель зарубіжної літератури) працює над темою «Особистісно зорієнтований підхід до планування та проведення сучасного уроку зарубіжної літератури». 

Необхідно визнати, що шкільний урок став більш гнучким за задачами, метою, за формами та методами проведення, різноманітним за технічними засобами, які використовує вчитель, та все ж таки далеко не завжди його можна вважати особистісно орієнтованим.

Часто під особистісно орієнтованим підходом до уроку розуміють гуманне, шанобливе ставлення до учня, вбачаючи завдання вчителя перш за все в тому, щоб створити емоційно позитивний настрій класу на роботу.

Широко використовуються уроки, насичені самостійними творчими завданнями, рольовими іграми та елементами самостійної дослідницької роботи.

Н.С. Андрійко (учитель зарубіжної літератури, Заслужений учитель України) працює над темою «Стимулююча функція вмотивованого залучення до пізнавально-пошукової та творчої діяльності на уроках зарубіжної літератури». Сучасний громадянин України повинен швидко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях, критично мислити, уміти творчо застосовувати здобуті знання та набуті вміння на практиці, бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, творчо мислити; уміти трансформувати інформацію, одержану з різних джерел, для індивідуального розвитку та самовдосконалення. 

Саме предмет «Зарубіжна література» головною метою вивчення курсу ставить розвиток в учнів високої читацької культури й загальної культури, формування життєвих компетенцій, які базуються на знаннях, соціальних навичках, світоглядних переконаннях, а особливо – уміння пізнавального й творчого характеру. Уроки зарубіжної літератури надають можливість розвивати творчі нахили та творчу уяву ліцеїстів.

Вчителі історії Я.Л. Василенко та О.В. Ферт працюють над темою «Вдосконалення методологічної та програмової бази, що функціонувала б як складник сучасного освітнього простору ліцею та забезпечувала б формування основних соціально-історичних та світоглядних  компетентностей». Використовують у своїй роботі метод проектів, інтерактивне навчання, електронні конструктори таблиць, нові технології календаризації навчального матеріалу, інформаційно-комунікаційні методи: застосування інтернет-, відео-ресурсів, тестові: конструювання тестових робіт за типом ЗНО. В позакласній роботі застосовують метод сімейних історій. Періодично в ліцеї проводиться круглий стіл «Моя родина – Україна». Сімейні історії ліцеїстів через електронні та відеопроекти: «Родина Писаренків», «Мій дідусь», «Історія очима українців», «Становлення нації в Україні» , «Родина Й. Сліпого», листи-хроніки учнів, які переселились до Києва з зони АТО.

Звісно, у будь-якої методики чи технології навчання є свої переваги та недоліки. Тому наші вчителі-гуманітарії завжди готові до нового, вивчають сучасні технології навчання, щоб найкращі з них запровадити на уроках, бо сучасні діти потребують іншого підходу в навчанні: урок має бути динамічним, цікавим, інтерактивним, компетентнісним, викликати бажання вчитися, самостійно знаходити необхідну інформацію, займатися дослідницькою діяльністю тощо. Усі учні – унікальні особистості зі своїми надіями, талантами, тривогами, страхами, захопленнями й прагненнями. Тому ми хочемо створити школу майбутнього вже сьогодні.

О. Л. ЧЕПУР, 

учитель математики

Метою розробок нових освітніх технологій в усі часи було забезпечення засвоєння єдиного програмного матеріалу всіма учнями на рівні можливостей кожного, але не меншому, ніж той рівень, що його вимагає програма.  На уроці учні повинні отримати певний обсяг відомостей з теми та закріпити одержані знання практикою навчальних задач. Найкраще це завдання вирішується в умовах уроку у процесі спілкування учителя й учнів або учнів один з одним. Подальше оцінювання може відбуватися різним чином, і краще, якщо воно буде диференційованим. Процес конструювання навчального заняття можна уявити як процес встановлення зв’язків між  частинами у структурі заняття і зв’язків усередині кожної структурної частини. 

Логіку засвоєння учнями знань в основному охоплюють такі етапи:

• актуалізація суб’єктивного досвіду учнів;

• обґрунтування необхідності  (логіка появи) нового знання;

• усвідомлення змісту нового знання та нових способів діяльності;

• аналіз та засвоєння нового;

• первинна перевірка  розуміння вивченого;

• закріплення й застосування вивченого;

• узагальнення та систематизація;

• самоконтроль та рефлексія;

• підбиття підсумків.

Розробка вчителем технологічних карт уроку, де простежуються всі тенденції сучасної освіти, є необхідною умовою набуття учнями освітніх компетентностей,  які залишаться з ними на все життя. Основним трендом дидактики сьогодні і в Україні, і у світі є диференційоване навчання, набуття учнями навичок командної роботи. Для цього варто на уроках вчити парній та груповій роботі.  Мета навчання сьогодні — розвинути в молодій людині ті компетентності, які дадуть змогу аналізувати весь потік інформації, що проходить кожного дня повз неї. Адже взагалі навчання людини не припиняється після закінчення навчального закладу, воно триває все життя.

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА УРОКУ МАТЕМАТИКИ У 6-МУ КЛАСІ

ЗА ТЕМОЮ: «ДІЇ ЗІ ЗВИЧАЙНИМИ ДРОБАМИ»    

РОЗГОРНУТИЙ ПЛАН УРОКУ

Урок, проведений поетапно за такою технологічною картою, формує в учнів пізнавальні, регулятивні, комунікативні та особистісні компетентності.  Застосування задач прикладного характеру потребує особливого підбору, адже через них учні мають змогу бачити предмет не тільки з наукової точки сприйняття, але й побутово, оволодівати знаннями для застосування в повсякденному житті.

На етапах роботи в групах, оцінювання та контролю важливим є виховання в учнів доброзичливого та коректного ставлення до думки та роботи інших, тим самим виховуючи уміння адекватно реагувати на труднощі і не боятися помилок, сприймати їх не як невдачу, а особистісне зростання.