ПРОБЛЕМИ  ВПРОВАДЖЕННЯ  ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ  В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Бобровський  М. В., Якубов  С. В.

Ліцей  «Універсум»  Шевченківського  району міста Києва,

Науково – дослідницька  лабораторія Інстиуту післядипломної  педагогічної освіти Київського університету  імені Бориса Грінченка

Розглядаючи  сучасні форми  організації освітнього  процесу, ми, у першу чергу, маємо  звернути увагу на змішане навчання, і, зокрема, на одну з найдоступніших його моделей – так зване «перевернуте» або інверсне навчання. Змішане  навчання (Вlended  Learning) - це  поєднання дистанційного навчання, здійснюваного засобами ІКТ, з традиційними формами навчання. Досвід проведення педагогічного експерименту у невеликій групі шкіл м. Києва підтверджує, що найбільш прийнятною моделлю  змішаного навчання, яка нині має шанс до реального впровадження, є саме модель «перевернутого навчання». (Flipped  Classroom). 

 «Перевернуте»  навчання засноване  на констатації відомих  фактів:

• Усі  учні вчаться  по-різному, але  на традиційному уроці  учитель представляє навчальний  матеріал, орієнтуючись на «середнього»  учня. Індивідуальний підхід у такому разі  неможливий.

• Значна  частина урочного  часу відводиться саме  на подачу знань учителем  і передбачає домашні завдання, часто  перевантажені, причому дома учень залишається  з навчальними проблемами сам на сам.

• Широка  доступність  глобального зв’язку  створює можливості для  доступу до будь-якої інформації  та інтерактивного зв’язку із учителем.

У  процесі  перевернутого  навчання учень  засвоює навчальний  матеріал до приходу  у клас. Причому зміст  та напрями вивчення теми  учитель визначає самостійно  і подає учню на відповідній  інтерактивні платформі. 

Роль  учителя  у традиційній  побудові навчального  процесу – постачальник знань,  учитель під час «перевернутого»  навчання – це свого роду фасилітатор, тобто  професійний тренер-консультант, причому індивідуальний.  В ході «перевернутого» навчання учень отримує знання самостійно, опрацьовує  матеріал у власному темпі і готується до виконання завдань. Учитель, у свою  чергу, в ході проведення занять за «перевернутою» технологією вже не може просто  перевіряти засвоєння знань, тут вже потрібні завдання на застосування отриманих знань, на  визначення умінь і компетентностей. Дуже доречні у «перевернутому» навчанні групові форми роботи  та проєктна діяльність. А головна цінність даної технології – це розвиток самостійності учня, уміння  застосовувати отриману інформацію, розвиток аналітичної діяльності, системної роботи. 

У  ході  практичного  впровадження перевернутого  навчання в освітньому процесі  ми зіткнулись з рядом проблем. Основні  з них:

• Переважна  більшість учнів  не привчена до самостійної  роботи та персональної відповідальності; 

• Робота  учителя зі  створення інформаційних  ресурсів та розробку завдань  для уроку забирає дуже багато  часу. Ця проблема вирішується переходом  від поурочної оплати праці вчителя до погодинної  у майбутньому;

• Багато  потрібно  зробити з  розроблення методології  змішаного та дистанційного  навчання; 

• Збільшується  час на самостійну  роботу учня. У результаті  створюється враження надмірного  навантаження учня під час освоєння  ресурсів. Але насправді начальний час. який  учень витрачає вдома не буде більшим, ніж традиційні  домашні завдання. По-перше, учень буде позбавлений заучування  матеріалу, виконання вправ і задач. По-друге, учень завжди може  ознайомитись з навчальними ресурсами до уроку у будь який зручний  для нього час.

 Загалом  практика  роботи  показала, що  для впровадження  змішаного  навчання у формі перевернутого  можна  використовувати як інтерактивні платформи, так  і  соціальні мережі. Наприклад, в  ліцеї «Універсум» Шевченківського  району міста Києва впровадження  елементів дистанційного  та змішаного  навчання відбувалось  за використанням декількох інтерактивних  платформ:

• корпоративна  пошта, створена  за  підтримки Google;

• інтерактивна  платформа   Google Classroom;

• інтерактивна  платформа  cbe.kubg.edu.ua, створена  на  основі Moodle 3.2;

• соціальна  мережа   Telegram.

Використання  програмних засобів таких,  як LMS (система управління навчанням), давно сприймаються як необхідна підтримка освітнього процесу засобами інформаційно-комунікаційних технологій.  Одним з найпопулярніших і, мабуть, найвідоміших, безперечно, є LMS Moodle, який можна використовувати у веб-браузері або через додаток для Android або iOS. Це система з відкритим кодом, яка доступна безкоштовно, навіть для комерційних цілей. Moodle пропонує безліч варіантів та інструментів для роботи викладачів, тестування учнів та підтримки онлайн-навчання. Це дуже складна система, яка в деяких випадках може бути занадто складною для користувача. Через свою складність часто потрібно користуватись послугами  системного адміністратора. Також корисно (а іноді і необхідно), щоб вчителі пройшли, принаймні, базову підготовку до початку використання системи. Moodle дозволяє викладачам змінювати загальний вигляд та показ курсів. Він надає користувачам форум, вікі, глосарії, бази даних та різні опитування, календар. Це дозволяє вчителям вставляти файли з хмари (включаючи Google), відео YouTube, як у самому курсі, присвоєнні завдань, так і в тести. Вчитель також може створити гурти учнів, які дають змогу розділити роботу та матеріали, які бачать учні. Завдяки регулярним оновленням забезпечується безпека. Moodle - дуже надійний і складний інструмент, який може бути, з іншого боку, одним з його негативів. Навчити ефективно працювати в Moodle, як правило, неможливо без вивчення основ роботи із системою. Вчитель починає ефективно використовувати систему через деякий час, необхідний йому для набуття досвіду. 

Moodle - не єдина на сьогодні система. Одна з інших LMS, популярність яких зростає з кожним днем, - це Google Classroom. Це відносно нова LMS, яка була випущена  у 2014 році. Її переваги включають простий інтерфейс та прості у використанні інструменти для спілкування і подання та оцінки онлайн-завдань. Це хмарний додаток, пропонований Google безкоштовно (як частина Google Apps for Education). Google Classroom є дуже популярною LMS у всьому світі  і стає все більш популярною у школах. Позитивом Google Classroom є насамперед простота та доступність. У порівнянні з потужними інструментами, такими як Moodle, Google Classroom безумовно простіший у всіх аспектах. Він не потребує встановлення та налаштування. Навколишнє середовище є мінімалістичним, швидким і легким для розуміння. Позитивним є також інтеграція з іншими службами Google, такими як Google Drive. Завдання можна легко редагувати та коментувати. Google Classroom також доступний як додаток для iOS та Android. Додаток також дуже  простий у використанні та має чіткий інтерфейс користувача. Потрібно також згадати про негативи. По-перше, негатив спричинений простотою програми, це може бути сильною чи слабкою стороною, залежить від способу її використання. Функції дуже обмежені, курс не можна структурувати, і в якийсь час цей потік може заплутатися. Немає підсумків і неможливо переглядати профілі учнів (наприклад, переглядати його подані та неподані завдання і бачити його загальний прогрес). 

В  таблиці  поданий порівняльний  аналіз навчальних середовищ  Moodle i GoogleClassroom

    Потрібно  зазначити, що  вибір моделі змішаного навчання для впровадження в освітній процес школи залежить від таких обмежуючих чинників, як рівень професійної підготовки вчителів (у тому числі ІКТ-компетентність, обізнаність з методиками он-лайн навчання та використання навчальних он-лайн платформ, наявність відповідного досвіду), стан технологічної інфраструктури школи, забезпечення можливостей для оплати додаткового робочого часу на розробку та розміщення навчального контенту і перевірку завдань, виконаних учнями он-лайн і т. ін. 

Змішане навчання стимулює школярів прийняти більш активну позицію, спонукає до зміни ролі в освітньому процесі. Подібні зміни, на жаль, даються учням нелегко. Зазвичай вони є об'єктами, а не суб’єктами навчання, звикли до пасивної позиції, звикли отримувати знання в готовому вигляді. Адже ефективність їх пізнавальної діяльності традиційно оцінюється за кількістю правильних відповідей на заздалегідь поставлені запитання. Змішана модель покладає велику відповідальність за результати навчання на плечі самих учнів. Акцент – на вільну, творчу, самостійно-пізнавальну діяльність, в ході якої учні набувають знання, які не є завченими з підручника. Ці знання вони опановують на підставі власного пережитого досвіду. «Перевернуте навчання» як  одна із форм змішаного передбачає зміну не тільки ролі учня, а й ролі вчителя. Як і раніше, вона важлива і є головною, але стає іншою. Тут має значення переосмислення самим учителем його місця в освітньому процесі. Важливо розуміти, що завдання вчителя, як організатора, полягає не в тому, щоб провести урок і передати знання, а в тому, щоб створити навчально-проблемну ситуацію для ефективної навчальної діяльності учнів.

    Ліцей  «Універсум»  в рамках дослідно-експериментальної  роботи успішно впроваджує елементи  змішаного навчання в освітньому процесі, використовуючи  навчальне середовище як Moodle, так і GoogleClassroom. Робота  в цьому напрямі буде продовжена.

Список  використаних  джерел:

1. Бобровський  М. Технологія  «перевернутих» уроків  та можливості її впровадження  у навчальних закладах Києва/Марко  Бобровський//Проблеми та перспективи  управління сучасною столичною школою: зб. наук. ст.  за матер. регіон. наук.-практ. конф., К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2016. – с. 3 - 6

2. Бобровський  М., Якубов С. Експеримент з дистанційного навчання у школах м. Києва, перехід до змішаного навчання з елементами персоналізації на основі платформи Мооdlе 3.2/Марко  Бобровський, Сергій Якубов//П’ята міжнародна науково-практична конференція «Moodle Moot Ukraine 2017. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle»: тези доповідей. - К.: КНУБА, 2017. – с. 8

3. Якубов  С. Інверсне  навчання. Нова  організація шкільної  освіти/Сергій Якубов//Директор  школи № 7 (103), липень 2015. – с. 57 - 65 

4. Якубов С. Персоналізоване  навчання в загальноосвітній  школі. Основні визначення та шлях  до впровадження/Сергій Якубов//Директор  школи, № 9 (117), вересень 2016. – с. 59-72