ДО ПИТАННЯ ПОШУКУ ТА НАВЧАННЯ ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ.

Киричков Юрій Васильович

Директор Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» м. Києва

Актуальність даної роботи викликана змінами, які проводяться в українській системі освіти. Так, у вересні 2017 року, Законом «Про освіту» були внесені зміни в поняття ліцей та гімназія, ліквідовані спеціалізовані школи та колегіуми. Але саме ці заклади освіти створювались з метою пошуку і розвитку з обдарованої учнівської молоді.

Натомість Законом «Про освіту» вводиться такий тип закладу освіти, як науковий ліцей. І майже через два роки, 22 травня 2019 року, Кабінет міністрів України затвердив Положення «Про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат». Дане Положення мало чим відрізняється по суті від Інструкції «Про організацію та діяльність ліцею» та Інструкції «Про організацію та діяльність гімназії», які були затверджені у 1995 році. Згідно з даним Положенням однією із головних задач таких ліцеїв є пошук і відбір для навчання обдарованих дітей, які виявляють здібності до навчально-дослідницької, дослідницько-експериментальної, наукової, конструкторської, винахідницької, пошукової діяльності [1].

Поширеною на практиці закладів освіти є ситуація, коли під академічною, розумовою чи інтелектуальною обдарованістю розуміють академічну здатність. Головним чином, це відбувається через те, що стосовно «академічно здібної дитини» (обдарованої) існує дві протилежні точки зору: згідно першої – більшість дітей від народження однаково обдаровані і різниця розвитку їхніх розумових здібностей зумовлена наявними життєвими умовами; другої – теорія генетичної спадковості.

Проведений аналіз світового досвіду роботи з академічно здібними учнями свідчить, що не існує єдиної системи з навчання таких дітей. Так, наприклад, у США використовують різні стратегії (прискорення, збагачення, міждисциплінарне навчання), проводиться розробка спеціальних навчальних програм. Великої популярності набули менторські (наставницькі) програми, які є одним із важливих аспектів навчання академічно обдарованих учнів. В Німеччині особливий акцент робиться на розвитку індивідуальних здібностей учнів. В Англії розвивають підтримку таких учнів в рамках освітньої програми, закладаючи варіативний компонент. В Україні найчастіше використовують таку форму роботи, як поглиблене вивчення предметів, в меншій мірі – прискорення, літні та зимові школи, стратегію збагачення.

В роботі Н. С. Лейтес вказується, що в ранньому дошкільному віці стрімкий розумовий розвиток відбувається у всіх дітей. У кожної дитини, абсолютно безпомічної при народженні, яка нічого не знає і не вміє, з часом відбуваються – спочатку за допомогою і під керівництвом старших – дивовижні перетворення: у неї формуються незліченні навички, найскладніші властивості розуму. Дитинство – неповторна пора становлення, росту розумових сил [2]. Потрібно пам’ятати, що здібності не є вродженими. Вони є результатом розвитку особистості. Програми з розвитку особистості повинні включати: розвиток уваги, пам'яті, логічного мислення, творчості, швидко аналізувати інформацію та приймати рішення, загальної і розумової працездатності, уяви та фантазії, комунікативні тощо.

Виявлення обдарованостей та здібностей потрібно проводити як силами психологів, проводячи різноманітні діагностики, так і залучаючи до цього вчителів та батьків. І проводити цю роботу бажано якомога з раннього віку. Тому, як на нашу думку, програми по роботі з академічно-здібними учнями повинні бути розраховані на дітей вже дошкільного віку, а наукові ліцеї повинні мати можливість мати в своїй структурі не тільки початкову школу, а й центри раннього розвитку. Таку можливість згідно з чинним законодавством мають приватні та корпоративні наукові ліцеї. І хоча різні підзаконні акти містять права і можливості корпоративних закладів освіти, але механізм їхнього створення не розроблений.

Корпоративні заклади, що засновані на державно-приватній формі власності, будуть знаходитись в найкращому становищі, адже поєднають необхідну допомогу від держави і додаткову підтримку від приватного партнера. Крім того, такі заклади мають право:

- визначати мінімальну кількість учнів у класах (групах);

- порядок зарахування, відрахування та переведення учнів затверджується засновниками;

- індивідуальні штатні розписи та кошториси.

Корпоративні заклади освіти чутливі до якості освітньої послуги. Вони здатні надавати освітні послуги більш високої якості порівняно із державними чи комунальними закладами освіти і навіть приватними, адже якість – категорія економічна, а держава при цьому визначає державний стандарт якості і не може по різному фінансувати заклади освіти.

Одним із можливих засновників корпоративних наукових ліцеїв може бути громадська організація або асоціація батьків. Так, наприклад, у США існує Національна асоціація для обдарованих дітей та асоціації батьків [3].

Функціями Національної асоціації для обдарованих дітей є:

- підтримка досліджень у галузі освіти та виховання обдарованих дітей;

- удосконалення навчальних програм, методик навчання та виховання обдарованих учнів;

- сприяння одержанню стипендій, грантів обдарованими учнями;

- підвищення кваліфікації викладачів шляхом створення постійних, безперервних курсів навчання, а також літніх курсів підвищення кваліфікації;

- оцінка рівня реалізації й ефективності розроблених програм;

- публікація наукових розробок.

Функціями асоціації батьків є:

- організація діяльності на волонтерській основі (благоустрій шкіл, промоутерська робота тощо);

- організація суспільних заходів і зборів за участю дітей, учителів і батьків;

- участь у складанні графіків роботи школи;

- присудження іменних стипендій і встановлення критеріїв їхнього одержання;

- збір кошті на освоєння нових освітніх програм;

- створення спеціалізованих фондів і організація внесків;

- пошук і організація додаткового фінансування шкіл;

- лобіювання інтересів асоціації.

Як на нашу думку, саме корпоративні наукові ліцеї можуть стати рушійною силою, флагманами, такими, хто буде показувати необхідний розвиток освіти, має найкращі можливості в реалізації програм по роботі з обдарованою молоддю.

Література

1. Положення «Про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат» (затверджено постановою КМУ від 22 травня 2019 р. №438).

2. Психология одаренности детей и подростков / Под ред. Н. С. Лейтеса. – М.: Издательский центр «Академия», 1996. – 416 с.

3. Журнал Відкритий урок. - 2008. - №10. Обдаровані діти у школах США - с. 48-50.