Як навчити
дитину адаптуватися
до життєвих змін?
Ми намагаємося зробити світ для наших дітей структурованим і передбачуваним. Ми докладаємо багато зусиль, щоб створити їм розпорядок, і говоримо їм про свої очікування.
Ми хочемо, щоб їх життя було стабільним і безпечним. Коли діти виростають, ми сподіваємося, що така дисциплінованість допоможе їм вистояти в мінливому світі. Але як підготувати дитину до злетів і падінь, які неминуче будуть траплятися в її житті? Один із способів - розвинути в неї позитивне ставлення до змін.
Позитивне ставлення означає не наївність або придушення почуттів, а реалістичну оцінку позитивних і негативних моментів, пов'язаних зі змінами. З одного боку, зміни допомагають нам набути нового досвіду та сприяють нашому благополуччю. І якщо зміни стають для нас перешкодами, це означає, що ми можемо використовувати їх собі на користь і повинні бути до них готові.
Щоб розвинути в дитини позитивне ставлення до змін,можна використовувати такі стратегії:
1. Хоча ми й намагаємося зробити життя дитини безпечним і передбачуваним, час від часу в ньому відбуватимуться зміни, іноді - трагічні. Ми можемо використовувати цей досвід для того, щоб навчити дитину адаптуватися. Перш за все, потрібно деякий час поспостерігати за нею. Наприклад: Чи реакція дитини завжди однакова? Можливо, вона відчуває занепокоєння чи страх? А може, вона з нетерпінням чекає змін? Така поведінка може проявлятися в неї і в дорослому житті. Ваше завдання - змінити негативні установки дитини, поки вони не вкоренилися в її свідомості.
2. Коли дитина зіштовхується з новою ситуацією або майбутніми змінами, поговоріть з нею про її почуття. Іноді це буває непросто. Залежно від віку, темпераменту дитини й конкретної ситуації дитина легше чи важче може говорити про свої почуття. Якщо вона не може конкретизувати свої почуття, наштовхніть її на думку. Розкажіть схожу історію зі свого життя й поясніть, що відчували в той момент. Молодшим дітям можна почитати книжку з картинками, де головний герой потрапляє в схожу ситуацію.
3. Дозвольте дитині сумувати про втрати, які трапляються в її житті. Визнайте реальність її втрати й підтримайте її. Якщо дитині не дозволено висловлювати свою печаль, це може підвищити її тривожність і привести до депресії.
4. Зрозумійте, як дитина дивиться на світ. Її почуття з приводу майбутніх змін тісно взаємопов'язані з її розумінням того, що відбувається. Якщо вона думає, що коли ви переїдете в інше місце, вона не зможе знайти собі друзів, імовірно, вона відчуває смуток і страх. Відверто запитайте дитину, що вона відчуває з приводу майбутніх подій.
5. Переконайтеся, що дитина мислить не категорично. Категоричне мислення - це схильність бачити весь світ у чорно-білих тонах і ставитися до змін песимістично. Дитина може вживати слова «ніколи», «завжди», «кожен», «ніхто» й т. ін. Наприклад, вона використовує такі фрази: «У мене ніколи не буде друзів у новій школі», «Ніхто не захоче дружити зі мною». Саме так дитина бачить ситуацію, але об'єктивно це не так. Ваше завдання - поставити під сумніви такі твердження дитини й допомогти їй побачити майбутнє в більш оптимістичному світлі. Якщо ви постійно ставите під сумнів категоричне мислення дитини, вона сама починає мислити по-іншому.
6. Підготуйте дитину до того, що деякі її страхи можуть виправдатися. Навчіть дитину передбачати обставини - це допоможе їй протягом усього життя. Проактивні люди здатні контролювати обставини, більш задоволені життям.
7. Запропонуйте дитині уявити позитивний результат події. Нехай вона подумає, які можливості дає їй ця ситуація. Така вправа вчить дитину оптимізму. Через деякий час дитина сама привчиться мислити позитивно.
8. Після того, як дитина змогла адаптуватися до змін, акцентуйте її увагу на досягненні. Нагадайте їй, які песимістичні очікування були в неї раніше, і порівняйте їх з реальністю. Це допоможе дитині змінити своє сприйняття реальності в майбутньому.
